Де мені писати у мертвому Інтернеті?

Кадр з епізоду "The Office"
Я переїхав з Tumblr на Blogger. Не те щоб я часто щось писав понад 300 символів станом на 2025 рік, але у мене стався подив чому це я не звертав увагу на цю платформу раніше.

Що пропонує Tumblr: безліч блогів на один акаунт, кастомізація сайту-блогу, вподобайки-репости, повну свободу щодо контенту (в межах Terms of Usage і чинного законодавства звісно). Але нема підтримки української мови. Я запитував через підтримку, що я хочу блог створити українською мені сказали просто обрати, наприклад English або щось інше.

Також опція налаштування мови поширюється на акаунт, а не на кожен блог окремо. В Blogger з цим краще: тут налаштування мови має кожен блог який ви створюєте окремо. Тобто коли хтось буде відкривати ваш блог в браузері, то сторінка матиме відповідний атрибут по типу <html lang="uk"> (я перевірив). Занудно, але це важливо, як мінімум через те, що вбудовані перекладачі в браузері орієнтуються саме на цей атрибут.

Добре, з мовами розібрались. Що нам пропонує загалом Blogger? Та теж саме що і Tumblr тільки з трохи відсталим інтерфейсом і без вподобайок-репостів. Натомість відсутність соціальної мережі на платформі можна розглядати і як перевагу. Немає стрічки, немає інших людей і це ваш маленький куточок в (мертвому) Інтернеті. Також тут, на Blogger, та сама свобода яку пропонує Tumblr: бери хоч крадені меми публікуй щодня.

Отже, суттєвої різниці начебто і немає? Немає, але сприйняття інакше. У мене є відчуття, що це богом забуте місце не торкнулось згівняння. Це напевно, тому що не тільки боги забули за це місце, а і самі Google. Працює, їсти майже не просить, тому не чіпай.

 

Коментарі

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу

Якби гроші не були вирішальним фактором , все одно писав би код: проєкти з відкритим кодом, вивчення нових мов програмування, якісь штуки просто з цікавості як воно вийде. Також спробував би хоча б повчитись робити відеоігри. Мені завжди була цікава ця індустрія ще з часів коли у мене було нуль навичок програмування. Що поробиш, мені це все просто подобається.
Докладніше

Шість тез про навчання

Хочеш навчити – перестань вчити. Допомагай робити. Навчання – це не про нав'язування знань, а про допомогу в самостійному виконанні завдань. Не робить – не чіпай. Не робить – значить, не хоче. Не хоче – не навчиш. Якщо людина не виконує завдання, це може означати, що вона не хоче цього робити. Як змусити захотіти? Ніяк. Бажання – це внутрішній стан, який виникає з особистого інтересу. Змусити когось захотіти чогось неможливо. Як пояснити, щоб захотів? Ніяк. Пояснення не завжди викликають бажання. Люди захоплюються тим, що їх цікавить і надихає. Як дати можливість захотіти? Давати більше пробувати. Показувати більше прикладів. Практика і наочні приклади можуть надихнути та викликати бажання вчитися. Виховання честолюбства – це, мабуть, єдине, чого варто наполегливо добиватися. Честолюбство – це бажання досягти успіху і стати кращим у чомусь. Якщо людина хоче стати кращою, то не має значення, в чому саме.
Докладніше